voeto.ru страница 1страница 2страница 3страница 4
скачать файл


ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ

Центр наукового забезпечення агропромислового

виробництва житомирської області

ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ПОЛІССЯ НААН

РЕКОМЕНДАЦІЇ

по веденню сільськогосподарського виробництва в умовах радіоактивного забруднення північних районів

Житомирщини, постраждалих у результаті аварії на

Чорнобильській АЕС на період 2011-2016 рр.

Житомир 2011

УДК 551.521:63.088


Рекомендації розглянуті і схвалені Вченою радою Інституту сільського господарства Полісся УААН (протокол №4 від 11.03.2011)

Проведена комплексна оцінка сучасного агроекологічного стану критичних господарств північних районів Житомирської області, що зазнали радіоактивному забрудненню. Визначено екологічні проблеми поліських ландшафтів. Викладені методичні підходи до формування оптимізованого агроландшафту, які забезпечують екологічну безпеку і економічну доцільність ведення сільськогосподарського виробництва на радіаційно забруднених територіях.

Методичні рекомендації призначені для органів державної влади, які можуть використовувати їх для здійснення контролю за стійкістю агроландшафтів, прогнозування змін та прийняття управлінських рішень при плануванні заходів призупинення негативних наслідків радіоактивного забруднення земель сільськогосподарського призначення, а також для керівників і спеціалістів сільськогосподарських підприємств усіх форм власності, які працюють в умовах радіоактивно забруднених територій.

Методичні рекомендації розробили:

Дейсан М.М., Дідківський М.П., Савченко Ю.І., Савчук І.М., Ратошнюк І.Ю., Мельничук А.О., Бовсуновський А.М., Куновський В.І., Данкевич В.Є., Славінський В.К., Полінкевич В.А., Нетреба Ю.А., Мисловський О.Л., Петрук М.М, Гриб І.І., Мельник І.Л., Власюк В.В., Мартенюк О.М., Гуменюк В.Н.

ЗМІСТ






Стор.

Вступ

4

  1. Сучасний радіаційний стан сільськогосподарських угідь Житомирської області

6

  1. Щільність забруднення ґрунтів радіонуклідами

8

  1. Забруднення основних видів сільськогосподарської продукції

13

  1. Прогнозована активність 137Cs у продукції рослинництва

19

  1. Прогнозована активність 90Sr у продукції рослинництва

23

  1. Заходи щодо зменшення нагромадження радіонуклідів у сільськогосподарській продукції

26

  1. Шляхи покращення соціально-економічних умов проживання населення на радіоактивно забрудненій території

32

Бібліографія

34



ВСТУП

Аварія 1986 року на Чорнобильській АЕС радикально змінила радіаційні характеристики довкілля внаслідок викиду великої кількості радіоактивних продуктів ділення зі зруйнованого реактора 4-го енергоблоку. Радіонукліди, відповідно до їх фізико-хімічних властивостей, залучились до процесів міграції в елементах неживої природи та по трофічних ланцюгах біоценозів. Через міграцію радіонуклідів водним, повітряним шляхом та антропогенне винесення, зона відчуження впливає на екологічний стан України та суміжних держав

Найбільшого, за масштабами та рівнями, забруднення зазнала Житомирська область. Детальне обстеження сільськогосподарських угідь Лугинського, Народицького та частини Овруцького районів, виконане у 2005-2009 роках та на підставі раніше проведених робіт Житомирським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції («Облдержродючість») встановлено, що у зоні із забрудненням понад 37,0 кБк/м2 нині знаходиться 148,4 тисяч га сільгоспугідь, з яких: у Коростенському районі – 74,1 тис. га, Овруцькому – 59,0, Народицькому – 51,0, Олевському – 30,6, Лугинському – 32,7, Ємільчинському – 44,7, Вол.-Волинському – 3,8, Малинському – 28,7 тис. га. В інших районах області забруднення ґрунтів радіоактивним цезієм не перевищує 37 кБк/м2. На сьогодні значна частка продукції рослинництва та тваринництва перевищує встановлені нормативи (ДР-2006). Зокрема по молоку, одному з основних чинників формування внутрішньої дози опромінення населення, перевищення виявлені у населених пунктах Овруцького району: Бережесть - 166, Усово - 172, Возничі - 175, Виступовичі - 184, Острови - 198, Селезівка - 202, Іллімка – 208, Рудня - 240, Лучанки - 260 Бк/л; Коростенського району: Воронево – 144, Немирівка – 146, Сингаї - 148, Чигирі - 157, Коростень – 176 Бк/л; Лугинського: Червона Волока - 121, Лугини - 136 Бк/л (дані 2006-2010рр.).

За післяаварійний період екологічна ситуація не покращується, через наявність в орному шарі до 80% радіоцезію від його загальної кількості у ґрунті та цілої низки соціально-економічних проблем:



  • призупинення фінансування державних Програм «Радіологічного захисту населення та екологічного оздоровлення території, що зазнала радіоактивного забруднення»;

  • відсутність хімічної меліорації – основної складової частини контрзаходів. За останні роки кількість внесених мінеральних добрив зменшилась із 149 до 53 кг/га д.р. NPK, а гною з 8,6 т/га до 0,9 т/га ріллі порівняно з 1990 роком. При цьому співвідношення елементів живлення мінеральних добрив не відповідає потребам рослин. Вносяться переважно азотні добрива;

  • після реформування АПК збільшилась кількість дрібноконтурних земельних ділянок і як наслідок, порушення сівозмін, недотримання технології вирощування сільськогосподарських культур;

  • внаслідок розпаювання та виділення в натурі земельної ділянки, власники паїв використовують торфоболотні та лучні ґрунти для вирощування городини, випасу та виробництва кормів для тварин, тому у приватних підсобних господарствах ще й досі виробляється м'ясо-молочна продукція, у якій питома активність радіонуклідів значно перевищує встановлені державні нормативи;

  • відсутність екологічно обґрунтованих підходів на рівні сільських і селищних Рад до формування кормової бази для тваринництва приватного сектору, де на сьогодні виробляється біля 85 % молока і м'яса;

  • недостатня інформованість власників ВРХ про щільність забруднення сільськогосподарських угідь та лісових масивів радіонуклідами для випасання і заготівлі кормів з трав;

  • низька платоспроможність приватних виробників м'ясо-молочної продукції для поліпшення кормових угідь та закупівлю чистих концентрованих кормів та сорбуючих домішок (фероцинів) до раціону домашніх тварин;

  • культурні луки та пасовища, протягом останніх 10-15 років перетворилися на природні угіддя з малоцінними кормовими травами, що мають низьку продуктивність та підвищують рівень забруднення радіонуклідами тваринницької продукції;

  • зменшилась частка кормів з вмістом бобових компонентів, які надходять з польового кормовиробництва.

Підготовлені рекомендації направлені на вирішення проблемних питань у веденні колективних, фермерських, присадибних господарств на радіоактивно забруднених територіях і сприятимуть зменшенню накопичення 137Cs у продукції луків та пасовищ, а також зменшенню коефіцієнтів переходу радіонуклідів у ланці «грунт-рослина-тварина-людина».

1.Сучасний радіаційний стан сільськогосподарських угідь

Житомирської області

Внаслідок Чорнобильської катастрофи у навколишнє середовище потрапило близько 3% радіонуклідів, які на момент катастрофи були накопичені в четвертому енергоблоці ЧАЕС, що становить понад 300 МКі.

У результаті радіоактивного викиду після аварії на Чорнобильській АЕС, в навколишнє середовище надійшла значна кількість екологічно небезпечних радіонуклідів – 137Cs,,90Sr. Незважаючи на тривалий період, що минув після аварії, вони й сьогодні у значних кількостях накопичуються сільськогосподарськими культурами, виконуючи головну роль у формуванні дозових навантажень через трофічні ланцюги.

Через високу щільність забруднення територій радіоізотопами та значну деградацію, виведено з обігу 71,9 тис. га сільськогосподарських угідь.

За рахунок фізичного розпаду радіонуклідів 137Cs та 90Sr за 25 років після аварії їх вміст у ґрунті знизився приблизно на 40-45%. Горизонтальна й вертикальна міграція цих радіонуклідів не викликала значного їх перерозподілу у природних і штучних ландшафтах. На орних землях через плужну підошву в нижні горизонти пройшло не більше 10-20% від загальної кількості цезію в орному шарі. З більшою інтенсивністю 137Cs мігрує у торфових ґрунтах, які бідні на глинисті мінерали. На таких ґрунтах 1-2 % 137Cs розповсюдилось по профілю до метрової глибини.

Дослідженнями Інституту сільського господарства Полісся, щодо розподілу радіонуклідів по ґрунтовому профілю всіх типів ґрунтів встановлено, що основна кількість радіоактивного цезію у віддалений період після аварії на ЧАЕС зосереджена в орному шарі ґрунту. Зокрема, середньозважені показники вмісту цезію-137 в 0-20 см шарі дерново-підзолистого супіщаного ґрунту становили в середньому 67,1-78,8%, в 20-30 см горизонті – 10,7-17,1 %, решта його знаходилась глибше 30-ти сантиметрової відмітки. В 30-40 см шарі вміст цезію був у межах 4,1-11,3 % від загальної кількості його у ґрунті, в шарі ґрунту 40-50 см цей показник знаходився у межах 0,9-1,0 %. Нижче 50 см він варіював по низхідній – від 1,5 до 0,4%. Практично така ж тенденція по вертикальному розподілу цього радіонукліду відмічена у торфово-болотного ґрунту. Концентрація цезію-137 в орному шарі (0-20 см) становила 81,4 %, в шарі 20-40 см – майже 11 % і після 40 см – 7,5 %. Тобто, це вказує на те, що основна його частка знаходиться у кореневмісному шарі ґрунту, а тому найближчим часом не слід сподіватися на швидке їх переміщення у більш глибокі горизонти і, як наслідок, на зменшення надходження їх у рослинницьку продукцію.

Ґрунти Полісся недостатньо забезпечені елементами мінерального живлення, мають низький вміст доступного рослинам калію, підвищену кислотність, низький вміст гумусу та ввібраних основ, що підвищують їх рухомість, перехід і накопиченню радіонуклідів у сільськогосподарській продукції.

Запроваджені протирадіаційні агрохімічні та меліоративні заходи на мінеральних ґрунтах забезпечують зниження надходження 137Cs у продукцію: після внесення підвищених доз калійних добрив – у 2-3 рази, внесення вапна у поєднанні з калійними добривами – у 3-4 рази.

Дешевим, ефективним та довготривалим протирадіаційним заходом є вапнування. Тому зразу ж після аварії на ЧАЕС в Україні було провапновано 1,5 млн. га забруднених ґрунтів. Внесення вапна на забрудненій території в поєднанні з добривами дало змогу знизити вміст радіонуклідів у продукції в 2,5 – 5 разів.

Проте з 1994 по 2010 рр. проведення цих робіт невпинно скорочувалось, як наслідок, рухомість радіонуклідів зростає, що сприяє підвищенню рівня радіоактивного забруднення продукції рослинництва 137Cs i 90Sr. Без застосування протирадіаційних заходів отримання продукції з рівнем забруднення в доаварійний період буде потрібно не менш 80-100 років, а для дуже забруднених територій – ще більший термін.

За результатами досліджень встановлено, що через 25 років після аварії на ЧАЕС вирощування зерна, бульб картоплі, коренеплодів і овочів на більш родючих ґрунтах із застосуванням добрив можна забезпечувати отримання нормативно чистої продукції. Проте на бідних дерново-підзолистих супіщаних та органогенних ґрунтах вирощування городини, зокрема картоплі, питома активність 137Cs в продукції в окремих випадках може сягнути рівня ДР-2006, а іноді і перевищити його. Тому, для оптимального розміщення окремих культур і застосування запобіжних заходів з метою отримання відносно чистої в радіоекологічному відношенні продукції, слід володіти необхідною інформацією щодо ґрунтових властивостей та щільності забруднення ґрунтів радіонуклідами.

Найбільші величини коефіцієнту переходу (КП) 137Cs спостерігаються на сьогодні для природних та сіяних трав, що вирощуються на дерново-підзолистих піщаних, супіщаних та торфово-болотних ґрунтах зони радіоактивного забруднення. Це є причиною перевищення допустимих рівнів забруднення 137Cs сільськогосподарської продукції, зокрема молока і м’яса ВРХ. Вони залишаються найбільш забрудненою радіонуклідами продукцією, виробленою у особистих підсобних господарствах. Споживання їх становить основну частку дозових навантажень за рахунок перорального надходження радіонуклідів у організм людини.

Більше того, при розпаюванні земель в ряді сіл населенню для випасів та сінокосів були виділені угіддя, розміщені в понижених місцях рельєфу, де коефіцієнти переходу з таких типів ґрунтів у рослинність досить високі, корми для відгодівлі худоби у населення характеризуються значним рівнем радіоактивного забруднення. Внаслідок цього, у значній кількості приватних підсобних господарств ще й досі виробляється м'ясо-молочна продукція, у якій питома активність радіонуклідів перевищує встановлені державні нормативи. Як наслідок, частина населення північних районів Житомирської області й дотепер отримує додаткову дозу внутрішнього опромінення яка перевищує 1 мЗв на рік. У таких населених пунктах необхідне обов'язкове та першочергове комплексне проведення запобіжних заходів.

Мінімізацію колективної дози опромінення населення можливо реалізувати шляхом зменшення кількості радіонуклідів у місцевих продуктах харчування, в першу чергу тваринного походження.


2.Щільність забруднення ґрунтів радіонуклідами

Вирішення проблем, пов’язаних з веденням сільського господарства на радіоактивно забруднених територіях, зайняло одне із провідних місць у комплексі заходів по послабленню наслідків радіаційних аварій.

Сучасний радіоекологічний стан сільськогосподарських угідь, забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, сформувався під впливом декількох основних факторів:

- фізичний розпад радіонуклідів;

- іммобілізація радіонуклідів грунтово-вбирним комплексом і, як наслідок, зменшення їх рухомості в ланці грунт – рослина;

- зміна соціально-економічних умов на забруднених територіях, серед яких: розпаювання землі, ліквідація громадських господарств, зменшення обсягів або повне припинення проведення контрзаходів, спрямованих на зниження рівнів забруднення продукції та дозових навантажень на населення. Головна роль у формуванні дози опромінення населення, як і у попередні роки, належить 137Cs і в значно меншій мірі - 90Sr (табл..1).

За щільністю забруднення рілля несуттєво відрізняється від сільськогосподарських угідь в цілому. Загалом частка ріллі забрудненої 137Cs зі щільністю понад 37 кБк/м2  становить 10,4 % (103,0 тис. га) від її загальної площі, з якої забруднено від 1 до 5 Кі/км2 – 97,2 тис. га і від 5 до 15 Кі/км2 – 5,8 тис. га.

У діапазоні радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь 90Sr від 0,02 до 0,15 Кі/км2 знаходиться основна частина території області з площею 729,0 тис. га. (62,1 %). Площа ріллі забрудненої 90Sr від 0,02 до 0,15 Кі/км2 становить 612,8 тис. га або 62,0% (табл. 2).



У межах радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь 90Sr від 0,15 до 3,0 Кі/км2 перебувають 39,5 тис. га. (3,4% від загальної площі). Зазначені угіддя знаходяться лише в північних районах області, в тому числі: Народицький – 13,2 тис. га, Овруцький -12,5, Лугинський – 9,2, Коростенський – 2,2, Олевський – 0,8, Новоград-Волинський – 0,6, Володарсько-Волинський – 0,6, Малинський – 0,2, Брусилівський – 0,2 тис. га. Частка ріллі у загальній площі угідь забруднених у даному діапазоні складає 68%,1 %.

  1. Розподіл сільськогосподарських угідь Житомирської області за щільністю забруднення 137Сs станом на 01.01.2010 р., тис. га

Район області

Обстежена площа

в тому числі зі щільністю забруднення, Кі/км2

< 1

1 – 5

5 – 15

> 15

Андрушівський

59,5

59,5

-

-

59,5

Бердичівський

47,8

47,8

-

-

47,8

Любарський

53,1

53,1

-

-

53,1

Попільнянський

66,6

66,6

-

-

66,6

Ружинський

67,1

67,1

-

-

67,1

Чуднівський

64,4

64,4

-

-

64,4

Романівський

38,8

38,8

-

-

38,8

Житомирський

48,6

48,6

-

-

48,6

Коростишівський

38,6

38,6

-

-

38,6

Новоград-Волинський

96,6

94,1
скачать файл


следующая страница >>
Смотрите также:
Методичні рекомендації розробили
713.39kb.
Методичні рекомендації «Поняття, функціонування, порядок створення та ліквідації юридичної особи»
924.47kb.
Методичні рекомендації для підготовки
271.18kb.
Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми
937.48kb.
Методичні рекомендації для вчителів за програмою 12-річної школи Черкаси: чоіпопп. 26 с
373.46kb.
Методичні рекомендації для лікарів ортопедів-травматологів
774.48kb.
Двнз «Івано-Франківський національний медичний університет»
839.45kb.
Методичні рекомендації з досвіду роботи вихователя гуртожитку Державного навчального закладу «Запорізьке машинобудівне вище професійне училище»
239.54kb.
Методичні рекомендації до дисципліни "Актуальні проблеми історичної науки" (VІ курс)
154.46kb.
Методичні рекомендації по проведенню кожного уроку виробничого навчання. Список літератури
319.79kb.
Томаківське районне управління юстиції дніпропетровської області методичні рекомендації
220.03kb.
Методичні рекомендації до виконання дипломного проекту для студентів спеціальностей "Інформаційні управляючі системи і технології"
1230.16kb.